забунтуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | забунтува́тися, забунтува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забунту́ймося, забунту́ймось | |
| 2 особа | забунту́йся, забунту́йсь | забунту́йтеся, забунту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забунту́юся, забунту́юсь | забунту́ємося, забунту́ємось, забунту́ємся |
| 2 особа | забунту́єшся | забунту́єтеся, забунту́єтесь |
| 3 особа | забунту́ється | забунту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забунтува́вся, забунтува́всь | забунтува́лися, забунтува́лись |
| жін.р. | забунтува́лася, забунтува́лась | |
| сер.р. | забунтува́лося, забунтува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забунтува́вшись | ||