забунтуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив забунтува́тися, забунтува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забунту́ймося, забунту́ймось
2 особа забунту́йся, забунту́йсь забунту́йтеся, забунту́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забунту́юся, забунту́юсь забунту́ємося, забунту́ємось, забунту́ємся
2 особа забунту́єшся забунту́єтеся, забунту́єтесь
3 особа забунту́ється забунту́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забунтува́вся, забунтува́всь забунтува́лися, забунтува́лись
жін.р. забунтува́лася, забунтува́лась
сер.р. забунтува́лося, забунтува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забунтува́вшись