забудькуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забу́дькуватий забу́дькувата забу́дькувате забу́дькуваті
родовий забу́дькуватого забу́дькуватої забу́дькуватого забу́дькуватих
давальний забу́дькуватому забу́дькуватій забу́дькуватому забу́дькуватим
знахідний забу́дькуватий, забу́дькуватого забу́дькувату забу́дькувате забу́дькуваті, забу́дькуватих
орудний забу́дькуватим забу́дькуватою забу́дькуватим забу́дькуватими
місцевий на/у забу́дькуватому, забу́дькуватім на/у забу́дькуватій на/у забу́дькуватому, забу́дькуватім на/у забу́дькуватих

Словник синонімів

ЗАБУ́ДЬКУВАТИЙ (який легко, швидко забуває), НЕПАМ’ЯТЛИ́ВИЙрозм., БЕЗПА́М’ЯТНИЙрозм., ЗАБУ́ТЛИВИЙрідко. Хором керував церковний дячок.. Неуважний і забудькуватий, він часто починав співати не те, що треба (С. Добровольський); - Який ти, куме, непам’ятливий! (І. Нечуй-Левицький); Забула [мати].., голова стала така дірява, така безпам’ятна (Ю. Збанацький); Забутливі люди... Чи ви ж мені змалу Колись не казали щоденно бувало.., Щоб люди любились, як друзі й співбрати? (М. Старицький).