забувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забува́ймо
2 особа забува́й забува́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забува́тиму забува́тимемо, забува́тимем
2 особа забува́тимеш забува́тимете
3 особа забува́тиме забува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забува́ю забува́ємо, забува́єм
2 особа забува́єш забува́єте
3 особа забува́є забува́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забува́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забува́в забува́ли
жін. р. забува́ла
сер. р. забува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забува́вши

Словник антонімів

ЗАБУВАТИ ПАМ’ЯТАТИ
Переставати пам’ятати кого-н., що-н. Зберігати в пам’яті кого-н., що-н.
Забувати ~  пам’ятати адресу, батька, вірш, дорогу, ім’я, його, матір, назву, клас, людину, минуле, обличчя, образ, слово, учителя, факти; про друга, про знайомого, про минуле, про свої обов’язки; взяти що-н., зайти куди-н.; записати що-н., передати що-н., попередити кого-н. Обіцяти, просити забувати ~  пам’ятати що-н., випадково, легко, раптово, швидко, завжди, постійно, рідко, часто. Забувати ~  пам’ятати (з підрядною частиною речення), щоб відбулося що-н., щоб зробити що-н.
Забувати про все на світі - ні про що інше не думати ~  пам’ятати про все на світі - нічого не забувати.
Пам’ятаєш, коли я приїздив, ти хотів мене за вуса посмикати? - Пам’ятаю, як ви й на коні мене вчили сидіти... - Таки не забув! - прояснів посмішкою Палій (Ю. Мушкетик).
Забування ~ запам’ятовування, забуття ~ пам’ять Пор. ще: ЗАБУВАТИ ~ ПРИГАДУВАТИ
ЗАБУВАТИ ПРИГАДУВАТИ
Переставати пам’ятати кого-, що-н. Поповнювати події, факти минулого в пам’яті.
Забувати ~  пригадувати адресу чию-н., дещо, вірш, голос, горе, дітей, дитинство, епізод, зміст, ім’я, його, матір, мелодію, минуле, молодість, нещастя, номер телефону, оповідання, очі, пересторогу, пісню, пораду, розмову, якийсь час; взяти що-н., зайти куди-н., розповісти що-н., сказати що-н. Намагатися, обіцяти, хотіти забути ~  пригадати що-н. без труднощів, випадково, відразу, легко, несподівано, постійно, раптом, рідко, швидко, часто. Забувати ~  пригадувати (з підрядною частиною речення), що щось потрібно зробити, що потрібно відправити кого-н.
Прощай, Нимидоро! Згадуй мене, моє серце, вірними словами та дрібними сльозами, а я тебе, поки живий буду, довіку не забуду (I. Нечуй-Левицький). Коли до нього приїздять товариші з полігона і після спеки розкошують тут свіжою водою з колодязя, не забуває молодий Горпищенко весело згадати добрим словом того свого невідомого пращура, який цей колодязь викопав у степу (О. Гончар).
Забування ~ пригадування, забуття ~ згадка, забутий ~ згаданий Пор. ще: ЗАБУВАТИ ~ ПАМ’ЯТАТИ