забування 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | забува́ння | |
| родовий | забува́ння | |
| давальний | забува́нню | |
| знахідний | забува́ння | |
| орудний | забува́нням | |
| місцевий | на/у забува́нні, забува́нню | |
| кличний | забува́ння* |
Словник антонімів
| ЗАБУВАТИ | ПАМ’ЯТАТИ |
| Переставати пам’ятати кого-н., що-н. | Зберігати в пам’яті кого-н., що-н. |
| Забувати ~ пам’ятати адресу, батька, вірш, дорогу, ім’я, його, матір, назву, клас, людину, минуле, обличчя, образ, слово, учителя, факти; про друга, про знайомого, про минуле, про свої обов’язки; взяти що-н., зайти куди-н.; записати що-н., передати що-н., попередити кого-н. Обіцяти, просити забувати ~ пам’ятати що-н., випадково, легко, раптово, швидко, завжди, постійно, рідко, часто. Забувати ~ пам’ятати (з підрядною частиною речення), щоб відбулося що-н., щоб зробити що-н. | |
| Забувати про все на світі - ні про що інше не думати ~ пам’ятати про все на світі - нічого не забувати. | |
| Пам’ятаєш, коли я приїздив, ти хотів мене за вуса посмикати? - Пам’ятаю, як ви й на коні мене вчили сидіти... - Таки не забув! - прояснів посмішкою Палій (Ю. Мушкетик). | |
| Забування ~ запам’ятовування, забуття ~ пам’ять Пор. ще: ЗАБУВАТИ ~ ПРИГАДУВАТИ | |
| ЗАБУВАТИ | ПРИГАДУВАТИ |
| Переставати пам’ятати кого-, що-н. | Поповнювати події, факти минулого в пам’яті. |
| Забувати ~ пригадувати адресу чию-н., дещо, вірш, голос, горе, дітей, дитинство, епізод, зміст, ім’я, його, матір, мелодію, минуле, молодість, нещастя, номер телефону, оповідання, очі, пересторогу, пісню, пораду, розмову, якийсь час; взяти що-н., зайти куди-н., розповісти що-н., сказати що-н. Намагатися, обіцяти, хотіти забути ~ пригадати що-н. без труднощів, випадково, відразу, легко, несподівано, постійно, раптом, рідко, швидко, часто. Забувати ~ пригадувати (з підрядною частиною речення), що щось потрібно зробити, що потрібно відправити кого-н. | |
| Прощай, Нимидоро! Згадуй мене, моє серце, вірними словами та дрібними сльозами, а я тебе, поки живий буду, довіку не забуду (I. Нечуй-Левицький). Коли до нього приїздять товариші з полігона і після спеки розкошують тут свіжою водою з колодязя, не забуває молодий Горпищенко весело згадати добрим словом того свого невідомого пращура, який цей колодязь викопав у степу (О. Гончар). | |
| Забування ~ пригадування, забуття ~ згадка, забутий ~ згаданий Пор. ще: ЗАБУВАТИ ~ ПАМ’ЯТАТИ | |