забрязкотати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забрязкота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забрязкочі́мо, забрязкочі́м
2 особа забрязкочи́ забрязкочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забрязкочу́ забрязко́чемо, забрязко́чем
2 особа забрязко́чеш забрязко́чете
3 особа забрязко́че забрязко́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забрязкота́в забрязкота́ли
жін.р. забрязкота́ла
сер.р. забрязкота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забрязкота́вши