-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив забрьо́хувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забрьо́хуймо
2 особа забрьо́хуй забрьо́хуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забрьо́хуватиму забрьо́хуватимемо, забрьо́хуватимем
2 особа забрьо́хуватимеш забрьо́хуватимете
3 особа забрьо́хуватиме забрьо́хуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забрьо́хую забрьо́хуємо, забрьо́хуєм
2 особа забрьо́хуєш забрьо́хуєте
3 особа забрьо́хує забрьо́хують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забрьо́хуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забрьо́хував забрьо́хували
жін. р. забрьо́хувала
сер. р. забрьо́хувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забрьо́хувавши

Словник синонімів

ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИрозм., ОББРЬО́ХАТИрозм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИфам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИфам., ЗАБЕ́ЙКАТИдіал. - Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (І. Цюпа); - Де це ти так задрипала спідницю? (Словник Б. Грінченка); Бач, як штани забейкав (Словник Б. Грінченка). - Пор. забри́зкати.