-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забрукува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забруку́ймо
2 особа забруку́й забруку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забруку́ю забруку́ємо, забруку́єм
2 особа забруку́єш забруку́єте
3 особа забруку́є забруку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забрукува́в забрукува́ли
жін.р. забрукува́ла
сер.р. забрукува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забруко́ваний
Безособова форма
забруко́вано
Дієприслівник
забрукува́вши

Словник синонімів

БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем - дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. - Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей). За останній рік він і вулиці мостив, ..і ремонтував будинки, і вивантажував вугілля (М. Ю. Тарновський).