забрукований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забруко́ваний забруко́вана забруко́ване забруко́вані
родовий забруко́ваного забруко́ваної забруко́ваного забруко́ваних
давальний забруко́ваному забруко́ваній забруко́ваному забруко́ваним
знахідний забруко́ваний забруко́вану забруко́ване забруко́вані
орудний забруко́ваним забруко́ваною забруко́ваним забруко́ваними
місцевий на/у забруко́ваному, забруко́ванім на/у забруко́ваній на/у забруко́ваному, забруко́ванім на/у забруко́ваних