забруднення 1 значення

-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний забру́днення забру́днення
родовий забру́днення забру́днень
давальний забру́дненню забру́дненням
знахідний забру́днення забру́днення
орудний забру́дненням забру́дненнями
місцевий на/у забру́дненні, забру́дненню на/у забру́дненнях
кличний забру́днення* забру́днення*

Словник антонімів

ЧИСТИТИ БРУДНИТИ
Робити чистим. Робити брудним.
Чистити ~  бруднити білизну, вікно, воду, вулицю, двері, килим, костюм, підлогу, посуд, руки, чоботи, шапку; дочці, людям, мамі, синові. Чистити від болота, від пороху, від чорнила; пастою, пилососом, порошком, щіткою ~  забруднювати болотом, порохом. Чистити ~  забруднювати на вулиці, вдома, надворі; чорнилом; енергійно, дуже, зразу, раптом, швидко. Узятися, збиратися, хотіти чистити ~  забруднювати.
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте. Умієш бруднити, умій і чистити (Народні прислів’я). О, не виплаче брудна душа чистих сліз (Д. Павличко).
Забруднення ~очищення, чистий ~брудний, чисто ~брудно, чистота ~бруд Пор. ще: НАЧИСТО ~ НАБРУДНО