забруднений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забру́днений забру́днена забру́днене забру́днені
родовий забру́дненого забру́дненої забру́дненого забру́днених
давальний забру́дненому забру́дненій забру́дненому забру́дненим
знахідний забру́днений, забру́дненого забру́днену забру́днене забру́днені, забру́днених
орудний забру́дненим забру́дненою забру́дненим забру́дненими
місцевий на/у забру́дненому, забру́дненім на/у забру́дненій на/у забру́дненому, забру́дненім на/у забру́днених

Словник синонімів

БРУДНИ́Й (про зовнішній вигляд кого-, чого-небудь - покритий брудом, немитий і т. ін.), ЗАБРУ́ДНЕНИЙ, ЗАМА́ЗАНИЙрозм.,ВИ́МАЗАНИЙрозм.,ЗАВО́ЖЕНИЙрозм.,ЗАМА́ЩЕНИЙрозм.,ЗАВА́ЛЯНИЙдіал.;ЗАМУ́РЗАНИЙрозм.,ЗАШМАРО́ВАНИЙрозм.,МУРЗА́ТИЙрозм. (звичайно про людину або частини її тіла); ЧОРНОМА́ЗИЙпідсил.розм. (про людину); ЧО́РНИЙ (про те, що раніше мало інший колір, - покритий брудом, пилом, сажею і т. ін); НЕСВІ́ЖИЙ, ЗАНО́ШЕНИЙ, ЗАТА́СКАНИЙрозм. (про одяг, білизну і т. ін. - який був у вжитку, довгому використанні); ЗАЯЛО́ЖЕНИЙ, ЗАСМАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, ЗАСА́ЛЕНИЙ (забруднений чим-небудь масним); ЗАМА́ЦАНИЙрозм.,ЗАХВА́ТАНИЙрозм. рідше (з плямами від частого хапання); НЕЧИ́СТИЙ (як менш категоричне, пом’якшене позначення цієї ознаки). А там, на обрії не вершник таємничий, Ні! Будить заспаних і недолугих кличе Брудний, замурзаний веселий тракторист (М. Рильський); Ковалів довго витирав ганчіркою забрудненого стільця, нарешті запросив Бачуру сісти (М. Чабанівський); Ми йдемо додому, всі такі замазані, чудні (В. Сосюра); Ходив Яшко зашмарований, з залізяччям у кишені, а гордість була написана і на завше замащеному обличчі, і в колючих, насмішкуватих очах (В. Большак); Яка вона [дитина] не є - хай іншим видається вона й сопливою та мурзатою, некрасивою, нерозумною, а для рідних батьків вона й найкрасивіша, і найрозумніша в світі (Ю. Збанацький); Просовують до його [нього] рученята голі чорномазі діти, страшні, сухі, тремтять од холоду.. (Панас Мирний); - Принеси мені, Килино, води та насип у ночви; а ти, Явдохо, помий мені ноги, бо, бач, які чорні - бувало командує [Кирило] (Панас Мирний); На ньому була несвіжа сорочка, розхристана на грудях (Григорій Тютюнник); На голові заношена, ще, видно, окопна шапка (О. Гончар); Вона дала Лукії не одну, а кілька засмальцьованих, розтріпаних книжок (О. Донченко); Сергій дістав з кишені зім’ятого замацаного конверта (Ю. Мушкетик); Чи в неділю, чи в свято йду до церкви та гляну, що в мене нечисті руки, та й зайду до криниці й помию собі руки й ноги (І. Нечуй-Левицький).