забрудити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив забруди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забруді́мо, забруді́м
2 особа забруди́ забруді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забруджу́ забру́димо, забру́дим
2 особа забру́диш забру́дите
3 особа забру́дить забру́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забруди́в забруди́ли
жін.р. забруди́ла
сер.р. забруди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забру́джений
Безособова форма
забру́джено
Дієприслівник
забруди́вши