забруджений 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забру́джений забру́джена забру́джене забру́джені
родовий забру́дженого забру́дженої забру́дженого забру́джених
давальний забру́дженому забру́дженій забру́дженому забру́дженим
знахідний забру́джений забру́джену забру́джене забру́джені
орудний забру́дженим забру́дженою забру́дженим забру́дженими
місцевий на/у забру́дженому, забру́дженім на/у забру́дженій на/у забру́дженому, забру́дженім на/у забру́джених