забронювати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забронюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заброню́ймо
2 особа заброню́й заброню́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заброню́ю заброню́ємо, заброню́єм
2 особа заброню́єш заброню́єте
3 особа заброню́є заброню́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забронюва́в забронюва́ли
жін.р. забронюва́ла
сер.р. забронюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заброньо́ваний
Безособова форма
заброньо́вано
Дієприслівник
забронюва́вши