-1-
іменник чоловічого роду, істота
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний забро́дчик забро́дчики
родовий забро́дчика забро́дчиків
давальний забро́дчикові, забро́дчику забро́дчикам
знахідний забро́дчика забро́дчиків
орудний забро́дчиком забро́дчиками
місцевий на/у забро́дчикові, забро́дчику на/у забро́дчиках
кличний забро́дчику забро́дчики

Словник синонімів

ЗАБРО́ДЧИКзаст. (рибалка, який ловить рибу неводом, волоком і т. ін.), НЕ́ВІДНИ́Крідко,НЕВІДНИ́ЧИЙрідко.Кефаль вже почала вертатися з озера в море. Забродчики ловили її в єриках, заставляючи єрики очеретяними тинками (І. Нечуй-Левицький); - Звели ти своїм невідничим, - хай вловлять рибку (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. риба́лка.