-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забри́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забри́ймо
2 особа забри́й забри́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забри́ю забри́ємо, забри́єм
2 особа забри́єш забри́єте
3 особа забри́є забри́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забри́в забри́ли
жін.р. забри́ла
сер.р. забри́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забри́вши

Словник фразеологізмів

забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст. Узяти в солдати. Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ’яненко); Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько).

забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст. Узяти в солдати. Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ’яненко); Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько).

забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст. Узяти в солдати. Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ’яненко); Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько).