забраковувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | забрако́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забрако́вуймо | |
| 2 особа | забрако́вуй | забрако́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забрако́вуватиму | забрако́вуватимемо, забрако́вуватимем |
| 2 особа | забрако́вуватимеш | забрако́вуватимете |
| 3 особа | забрако́вуватиме | забрако́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забрако́вую | забрако́вуємо, забрако́вуєм |
| 2 особа | забрако́вуєш | забрако́вуєте |
| 3 особа | забрако́вує | забрако́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| забрако́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | забрако́вував | забрако́вували |
| жін. р. | забрако́вувала | |
| сер. р. | забрако́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забрако́вувавши | ||