забракований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забрако́ваний забрако́вана забрако́ване забрако́вані
родовий забрако́ваного забрако́ваної забрако́ваного забрако́ваних
давальний забрако́ваному забрако́ваній забрако́ваному забрако́ваним
знахідний забрако́ваний забрако́вану забрако́ване забрако́вані
орудний забрако́ваним забрако́ваною забрако́ваним забрако́ваними
місцевий на/у забрако́ваному, забрако́ванім на/у забрако́ваній на/у забрако́ваному, забрако́ванім на/у забрако́ваних