забороняти 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забороня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забороня́ймо
2 особа забороня́й забороня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забороня́тиму забороня́тимемо, забороня́тимем
2 особа забороня́тимеш забороня́тимете
3 особа забороня́тиме забороня́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забороня́ю забороня́ємо, забороня́єм
2 особа забороня́єш забороня́єте
3 особа забороня́є забороня́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забороня́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забороня́в забороня́ли
жін. р. забороня́ла
сер. р. забороня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забороня́вши

Словник синонімів

ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИперев. у запереч. конструкціях,ЗАКА́ЗУВАТИзаст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИдіал. - Док.: заборони́ти, поборони́тирозм. рідкоуборони́ти[вборони́ти]рідкозаказа́ти, зборони́ти. Малювати [Т. Г. Шевченкові] довелося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей (З. Тулуб); Став, що з нього за кріпацтва ніхто не боронив води брати.., одійшов до панського садка (Панас Мирний); Мені заказали у Київ іти, а веліли у своє село повернутись (Марко Вовчок); Не збороняй мені сього, Бо не піду за другого (П. Чубинський).
ЗАХИЩА́ТИкого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ[ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ], УБЕРІГА́ТИ[ВБЕРІГА́ТИ], ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИза кого-що,УСТУПА́ТИСЯ[ВСТУПА́ТИСЯ]за кого-що, ЗАСТУПА́ТИрозм., ЗАБОРОНЯ́ТИзаст., ЗБОРОНЯ́ТИзаст., КРИ́ТИзаст. - Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти[вборони́ти]рідковідборони́ти, убезпе́чити[вбезпе́чити], уберегти́[вберегти́], обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися[вступи́тися], заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. - Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); - Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); - А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); - Хлопці, вступіться! - верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе - ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). - Пор. 1. охороня́ти.

Словник антонімів

ДОЗВОЛЯТИ ЗАБОРОНЯТИ
Давати дозвіл, право на здійснення чого-н., погоджуватися з чим-н. Не давати дозволу, права на здійснення чого-н., заперечувати проти чого-н.
Дозволяти ~  забороняти ввозити, вивозити що-н., видавати що-н., використовувати що-н., відзначати що-н. (день народження, ювілей), грати в азартні ігри, гуляти, порушувати що-н. (дисципліну), працювати, тренуватися; ввезення, вживання, вивезення, видання чогось, використання чого-н. (ядерної зброї, балістичних ракет), відвідування кого-н., застосування чого-н., купання де-н., мітинги, створення чого-н., посадку чого-н., пропаганду чого-н., публікацію чого-н., таку поведінку. Дозволяти ~  забороняти бійцям, делегатам, друзям, колективу, населенню, товаришам, учням робити що-н. Дозволяти ~  забороняти впевнено, енергійно, завжди, з охотою, зразу, категорично, несподівано, офіційно, повністю, постійно, раптово, рішуче, спокійно що-н. Закон, статут, уряд дозволяє ~  забороняє що-н.
Брянський... Юрась... Ясногорській здавалось, що всюди він тут продовжує жити. Продовжує спонукати і підтримувати, дозволяти й забороняти, діяльно втручається повсякчас в життя своїх бійців (О. Гончар).
Дозвіл ~заборона, дозволений ~заборонений; згода ~заперечення, погоджуватися ~заперечувати