заборонувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив заборонува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заборону́ймо
2 особа заборону́й заборону́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заборону́ю заборону́ємо, заборону́єм
2 особа заборону́єш заборону́єте
3 особа заборону́є заборону́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заборонува́в заборонува́ли
жін.р. заборонува́ла
сер.р. заборонува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забороно́ваний
Безособова форма
забороно́вано
Дієприслівник
заборонува́вши