-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заборгува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заборгу́ймо
2 особа заборгу́й заборгу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заборгу́ю заборгу́ємо, заборгу́єм
2 особа заборгу́єш заборгу́єте
3 особа заборгу́є заборгу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заборгува́в заборгува́ли
жін.р. заборгува́ла
сер.р. заборгува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заборго́ваний
Безособова форма
заборго́вано
Дієприслівник
заборгува́вши

Словник синонімів

ЗАБОРГУВА́ТИ (опинитися в боргу, стати зобов’язаним кому-небудь у чомусь), ЗАВИНИ́ТИ. Сусідка дивилась на Калину так, наче та їй заборгувала й не хоче повертати борг (Є. Гуцало); - Він харчувався в мене два місяці та й завинив мені три корони (Лесь Мартович).