-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забо́втувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забо́втуймо
2 особа забо́втуй забо́втуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забо́втуватиму забо́втуватимемо, забо́втуватимем
2 особа забо́втуватимеш забо́втуватимете
3 особа забо́втуватиме забо́втуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забо́втую забо́втуємо, забо́втуєм
2 особа забо́втуєш забо́втуєте
3 особа забо́втує забо́втують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забо́втуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забо́втував забо́втували
жін. р. забо́втувала
сер. р. забо́втувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забо́втуваний
Безособова форма
забо́втувано
Дієприслівник
забо́втувавши

Словник синонімів

ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИрозм., ОББРЬО́ХАТИрозм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИфам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИфам., ЗАБЕ́ЙКАТИдіал. - Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (І. Цюпа); - Де це ти так задрипала спідницю? (Словник Б. Грінченка); Бач, як штани забейкав (Словник Б. Грінченка). - Пор. забри́зкати.