забовтувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | забо́втувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забо́втуймо | |
| 2 особа | забо́втуй | забо́втуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забо́втуватиму | забо́втуватимемо, забо́втуватимем |
| 2 особа | забо́втуватимеш | забо́втуватимете |
| 3 особа | забо́втуватиме | забо́втуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забо́втую | забо́втуємо, забо́втуєм |
| 2 особа | забо́втуєш | забо́втуєте |
| 3 особа | забо́втує | забо́втують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| забо́втуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | забо́втував | забо́втували |
| жін. р. | забо́втувала | |
| сер. р. | забо́втувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забо́втуваний | ||
| Безособова форма | ||
| забо́втувано | ||
| Дієприслівник | ||
| забо́втувавши | ||