забовтувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | забо́втувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | забо́втуймо | |
2 особа | забо́втуй | забо́втуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забо́втуватиму | забо́втуватимемо, забо́втуватимем |
2 особа | забо́втуватимеш | забо́втуватимете |
3 особа | забо́втуватиме | забо́втуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забо́втую | забо́втуємо, забо́втуєм |
2 особа | забо́втуєш | забо́втуєте |
3 особа | забо́втує | забо́втують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
забо́втуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | забо́втував | забо́втували |
жін. р. | забо́втувала | |
сер. р. | забо́втувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
забо́втуваний | ||
Безособова форма | ||
забо́втувано | ||
Дієприслівник | ||
забо́втувавши |