заблюватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | заблюва́тися, заблюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заблю́ймося, заблю́ймось | |
| 2 особа | заблю́йся, заблю́йсь | заблю́йтеся, заблю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заблюю́ся, заблюю́сь | заблюємо́ся, заблюємо́сь, заблює́мся |
| 2 особа | заблює́шся | заблюєте́ся, заблюєте́сь |
| 3 особа | заблює́ться | заблюю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заблюва́вся, заблюва́всь | заблюва́лися, заблюва́лись |
| жін.р. | заблюва́лася, заблюва́лась | |
| сер.р. | заблюва́лося, заблюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заблюва́вшись | ||