заблуканий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заблу́каний заблу́кана заблу́кане заблу́кані
родовий заблу́каного заблу́каної заблу́каного заблу́каних
давальний заблу́каному заблу́каній заблу́каному заблу́каним
знахідний заблу́каний заблу́кану заблу́кане заблу́кані
орудний заблу́каним заблу́каною заблу́каним заблу́каними
місцевий на/у заблу́каному, заблу́канім на/у заблу́каній на/у заблу́каному, заблу́канім на/у заблу́каних

Словник фразеологізмів

заблу́кана (блу́дна, приблу́дна) вівця́. Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. — Так, нас запрошують. Бачиш, он вогнище, заблукана вівця! (П. Панч); Піп вовчими очима проводжав свою заблукану вівцю (П. Колесник); В’яжуться люди в товариства... та й Івана беруть між себе. А він ходить, наче та блудна вівця (Л. Мартович); Ой ходжу-блуджу я по улоньці, як приблудная вівця, Та ні до кого мені промовити та вірненького слівця (Укр.. пісні).