-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заби́тий заби́та заби́те заби́ті
родовий заби́того заби́тої заби́того заби́тих
давальний заби́тому заби́тій заби́тому заби́тим
знахідний заби́тий, заби́того заби́ту заби́те заби́ті, заби́тих
орудний заби́тим заби́тою заби́тим заби́тими
місцевий на/у заби́тому, заби́тім на/у заби́тій на/у заби́тому, заби́тім на/у заби́тих

Словник синонімів

ЗАБИ́ТИЙу знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Йпідсил., ЗАТУ́РКАНИЙрозм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь). Проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі (М. Коцюбинський); Заморочені, потомлені люди хоч і виголодалися, знехотя сьорбали гарячу рідину (К. Гордієнко); Люди такі затуркані, підбиті страхом (В. Шевчук).

Словник фразеологізмів

як (мов, не́наче і т. ін.) уби́тий (заби́тий). 1. зі сл. спа́ти. Міцно. Бурлаки покотом полягали на соломі й спали як убиті (І. Нечуй-Левицький); Повернувшись додому, Миня виліз на піч і заснув як убитий (В. Канівець); Піддубний виспався. Спав цілу ніч як забитий (М. Коцюбинський).

2. Дуже засмучений, пригнічений чим-небудь. Старий Трохим по надвір’ю Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Балабуха приїхав додому неначе вбитий (І. Нечуй-Левицький).