забендюгувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив забендюгува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забендюгу́ймо
2 особа забендюгу́й забендюгу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забендюгу́ю забендюгу́ємо, забендюгу́єм
2 особа забендюгу́єш забендюгу́єте
3 особа забендюгу́є забендюгу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забендюгува́в забендюгува́ли
жін.р. забендюгува́ла
сер.р. забендюгува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забендюгува́вши