-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив забе́йкатися, забе́йкатись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забе́йкаймося, забе́йкаймось
2 особа забе́йкайся, забе́йкайсь забе́йкайтеся, забе́йкайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забе́йкаюся, забе́йкаюсь забе́йкаємося, забе́йкаємось, забе́йкаємся
2 особа забе́йкаєшся забе́йкаєтеся, забе́йкаєтесь
3 особа забе́йкається забе́йкаються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забе́йкався, забе́йкавсь забе́йкалися, забе́йкались
жін.р. забе́йкалася, забе́йкалась
сер.р. забе́йкалося, забе́йкалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забе́йкавшись

Словник синонімів

ЗАБЛУКА́ТИ (випадково зайти, потрапити куди-небудь), ЗАБЛУДИ́ТИ, ЗАБРЕСТИ́, ПРИБЛУКА́ТИ, ПРИБЛУКА́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИСЯрідко, ЗАБЕ́ЙКАТИСЯдіал.Марійка заблукала на шкільний майдан. Там .. грались проти сонця школярі (Д. Косарик); Минулося багато вже годів, Як я поміж людьми блукаю, І от я знов додому заблудив... (С. Васильченко); І коли б забрів У незнаний край, - На новий мотив скрипку наладнай (М. Рильський); Приблукавсь панич до нашого двору оце вже світом (І. Нечуй-Левицький); І заблукався я у пущу темну, Котрій, здавалось, і кінця нема (І. Франко); Кузьмін не тутешній,.. так і дивись, що заблукає на чужій землі, забейкається у непрохідні нетрі (Ю. Збанацький). - Пор. 2. забира́тися.