-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив забе́йкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забе́йкаймо
2 особа забе́йкай забе́йкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забе́йкаю забе́йкаємо, забе́йкаєм
2 особа забе́йкаєш забе́йкаєте
3 особа забе́йкає забе́йкають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забе́йкав забе́йкали
жін.р. забе́йкала
сер.р. забе́йкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забе́йкавши

Словник синонімів

ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИрозм., ОББРЬО́ХАТИрозм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИфам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИфам., ЗАБЕ́ЙКАТИдіал. - Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (І. Цюпа); - Де це ти так задрипала спідницю? (Словник Б. Грінченка); Бач, як штани забейкав (Словник Б. Грінченка). - Пор. забри́зкати.