забачити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заба́чити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заба́чмо | |
2 особа | заба́ч | заба́чте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заба́чу | заба́чимо, заба́чим |
2 особа | заба́чиш | заба́чите |
3 особа | заба́чить | заба́чать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заба́чив | заба́чили |
жін.р. | заба́чила | |
сер.р. | заба́чило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заба́чивши |