забатувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | забатува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | забату́ймо | |
2 особа | забату́й | забату́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забату́ю | забату́ємо, забату́єм |
2 особа | забату́єш | забату́єте |
3 особа | забату́є | забату́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | забатува́в | забатува́ли |
жін.р. | забатува́ла | |
сер.р. | забатува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
забато́ваний | ||
Безособова форма | ||
забато́вано | ||
Дієприслівник | ||
забатува́вши |