забастувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(застрайкувати) [розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | забастува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забасту́ймо | |
| 2 особа | забасту́й | забасту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забасту́ю | забасту́ємо, забасту́єм |
| 2 особа | забасту́єш | забасту́єте |
| 3 особа | забасту́є | забасту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забастува́в | забастува́ли |
| жін.р. | забастува́ла | |
| сер.р. | забастува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забастува́вши | ||