-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забаря́тися, забаря́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забаря́ймося, забаря́ймось
2 особа забаря́йся, забаря́йсь забаря́йтеся, забаря́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забаря́тимуся, забаря́тимусь забаря́тимемося, забаря́тимемось, забаря́тимемся
2 особа забаря́тимешся забаря́тиметеся, забаря́тиметесь
3 особа забаря́тиметься забаря́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забаря́юся, забаря́юсь забаря́ємося, забаря́ємось, забаря́ємся
2 особа забаря́єшся забаря́єтеся, забаря́єтесь
3 особа забаря́ється забаря́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забаря́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забаря́вся, забаря́всь забаря́лися, забаря́лись
жін. р. забаря́лася, забаря́лась
сер. р. забаря́лося, забаря́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забаря́вшись

Словник синонімів

ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯрозм., ЗАБАРЯ́ТИСЯрозм., ДЛЯ́ТИСЯрозм., НАМИНА́ТИСЯрозм., ЗАГРУЗА́ТИрозм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯдіал., ЗАБАВЛЯ́ТИдіал., ЗАБА́РЮВАТИрідко, ЗАБАРЯ́ТИрідко. - Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); - Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); - Де ж це моя Настуся загаялася? - сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. - Гляди ж, не забаряйся! - підкреслила Катерина (Г. Коцюба); - Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); - Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок).