забалотувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | забалотува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | забалоту́ймо | |
2 особа | забалоту́й | забалоту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | забалоту́ю | забалоту́ємо, забалоту́єм |
2 особа | забалоту́єш | забалоту́єте |
3 особа | забалоту́є | забалоту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | забалотува́в | забалотува́ли |
жін.р. | забалотува́ла | |
сер.р. | забалотува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
забалото́ваний | ||
Безособова форма | ||
забалото́вано | ||
Дієприслівник | ||
забалотува́вши |