забалотований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забалото́ваний забалото́вана забалото́ване забалото́вані
родовий забалото́ваного забалото́ваної забалото́ваного забалото́ваних
давальний забалото́ваному забалото́ваній забалото́ваному забалото́ваним
знахідний забалото́ваний, забалото́ваного забалото́вану забалото́ване забалото́вані, забалото́ваних
орудний забалото́ваним забалото́ваною забалото́ваним забалото́ваними
місцевий на/у забалото́ваному, забалото́ванім на/у забалото́ваній на/у забалото́ваному, забалото́ванім на/у забалото́ваних