забаластований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забаласто́ваний забаласто́вана забаласто́ване забаласто́вані
родовий забаласто́ваного забаласто́ваної забаласто́ваного забаласто́ваних
давальний забаласто́ваному забаласто́ваній забаласто́ваному забаласто́ваним
знахідний забаласто́ваний забаласто́вану забаласто́ване забаласто́вані
орудний забаласто́ваним забаласто́ваною забаласто́ваним забаласто́ваними
місцевий на/у забаласто́ваному, забаласто́ванім на/у забаласто́ваній на/у забаласто́ваному, забаласто́ванім на/у забаласто́ваних