забаламучувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив забаламу́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забаламу́чуймо
2 особа забаламу́чуй забаламу́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забаламу́чуватиму забаламу́чуватимемо, забаламу́чуватимем
2 особа забаламу́чуватимеш забаламу́чуватимете
3 особа забаламу́чуватиме забаламу́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забаламу́чую забаламу́чуємо, забаламу́чуєм
2 особа забаламу́чуєш забаламу́чуєте
3 особа забаламу́чує забаламу́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забаламу́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забаламу́чував забаламу́чували
жін. р. забаламу́чувала
сер. р. забаламу́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
забаламу́чуваний
Безособова форма
забаламу́чувано
Дієприслівник
забаламу́чувавши