-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив забала́куватися, забала́куватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забала́куймося, забала́куймось
2 особа забала́куйся, забала́куйсь забала́куйтеся, забала́куйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забала́куватимуся, забала́куватимусь забала́куватимемося, забала́куватимемось, забала́куватимемся
2 особа забала́куватимешся забала́куватиметеся, забала́куватиметесь
3 особа забала́куватиметься забала́куватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забала́куюся, забала́куюсь забала́куємося, забала́куємось, забала́куємся
2 особа забала́куєшся забала́куєтеся, забала́куєтесь
3 особа забала́кується забала́куються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забала́куючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забала́кувався, забала́кувавсь забала́кувалися, забала́кувались
жін. р. забала́кувалася, забала́кувалась
сер. р. забала́кувалося, забала́кувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забала́кувавшись

Словник синонімів

ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯрозм., ЗАБАЛА́КАТИСЯрозм. - Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли [Артем і Христина] посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, - не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); - Годі вже тобі, - перепинила мати Вутаньку. - Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).