забалакатися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забала́катися, забала́катись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забала́каймося, забала́каймось
2 особа забала́кайся, забала́кайсь забала́кайтеся, забала́кайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забала́каюся, забала́каюсь забала́каємося, забала́каємось, забала́каємся
2 особа забала́каєшся забала́каєтеся, забала́каєтесь
3 особа забала́кається забала́каються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забала́кався, забала́кавсь забала́калися, забала́кались
жін.р. забала́калася, забала́калась
сер.р. забала́калося, забала́калось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забала́кавшись

Словник синонімів

ЗАГОВОРИ́ТИСЯ (надто захопитися розмовою), ЗАГОМОНІ́ТИСЯрозм., ЗАБАЛА́КАТИСЯрозм. - Недок.: загово́рюватися, забала́куватися. Ішли [Артем і Христина] посеред шляху, ..і, чи то заговорились отак, чи замріялись, - не чули за спиною в себе пирхання коней (А. Головко); - Годі вже тобі, - перепинила мати Вутаньку. - Данькові спати пора. І так загомонілись (О. Гончар); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми або забалакається з чоловіками, що про все забудеться (Грицько Григоренко).