-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забала́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забала́каймо
2 особа забала́кай забала́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забала́каю забала́каємо, забала́каєм
2 особа забала́каєш забала́каєте
3 особа забала́кає забала́кають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забала́кав забала́кали
жін.р. забала́кала
сер.р. забала́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забала́кавши

Словник синонімів

ЗАГОВОРИ́ТИ (почати розмову, звертаючись до когось), ЗАБАЛА́КАТИрозм., ЗАГОМОНІ́ТИрозм., ЗАМО́ВИТИзаст. рідко; ОБІЗВА́ТИСЯ, ОКЛИ́КНУТИСЯрозм. (звернутися з розмовою, запитанням і т. ін.). - Недок.: загово́рювати, забала́кувати, замовля́ти, обзива́тися, оклика́тися. Князь Костянтин заговорював до Єремії, але молодий хлопець, обізвавшись до його одним словом і то з неохотою, знов мовчав (І. Нечуй-Левицький); - Ходім! ходім! - замовлять усі разом та й підуть [до Чіпки] (Панас Мирний); От люди вироїлися з церкви, ідуть, гудуть, інші до його обзиваються, питають, чого він такий смутний (Марко Вовчок); Схаменувся [Палінур]. І до Нептуна окликнувся: "А що ти робиш, пан Нептун!" (І. Котляревський).