-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив забажа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забажа́ймо
2 особа забажа́й забажа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забажа́ю забажа́ємо, забажа́єм
2 особа забажа́єш забажа́єте
3 особа забажа́є забажа́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забажа́в забажа́ли
жін.р. забажа́ла
сер.р. забажа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забажа́вши

Словник синонімів

ЗАХОТІ́ТИ (виявити бажання, охоту), СХОТІ́ТИ, ЗАБАЖА́ТИ, ПОБАЖА́ТИ, ЗАБАГНУ́ТИ, ЗАБА́ГТИ, ЗОХО́ТИТИСЯрозм., ЗВО́ЛИТИперев. ірон., БЛАГОВОЛИ́ТИзаст., ірон.,ПРИЗВО́ЛИТИзаст., ЗАБАГА́ТИдіал., ЗАХТІ́ТИдіал.; ЗАЖАДА́ТИ, ЗАПРА́ГНУТИрідко (сильно, пристрасно). - Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Григорій Тютюнник); - Люблю, щоб книги були мої і в моїй хаті. Коли схочу, розгорну та й читатиму, - сказав Роман (І. Нечуй-Левицький); Як він забажає, машина працюватиме, аж густиме, а захоче, поверне якийсь маленький, зовсім непомітний гвинтик, машина замре (С. Чорнобривець); Сторожко ступає по стежці Вутанька.. Чому Ганна побажала раптом піти її проводити? (О. Гончар); Що тільки забагне вона, все їй дістане, все добуде, хоч пташиного молока (О. Гончар); Серце його знов забагло кохання, того тихого раю, про який він так довго марив (М. Коцюбинський); Олену вразило, що господиня, знайомлячись, не зволила й усміхнутися (Ірина Вільде); [Сабініна:] Ні, молодий чоловіче, благоволіть уже вислухати до кінця! (О. Левада); [Воєвода:] Насправді, несподівана то честь, Клянусь вогнем, що найясніша пані Призволила назустріч вийти нам (І. Кочерга); Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого (Н. Кобринська); [Пані:] Погано, бач, живеться їм, так ще волі захтіли (С. Васильченко); Крючковський зажадав, щоб його негайно обвінчали з попівною (П. Панч); Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину (Леся Українка). - Пор. 1. хоті́ти.

Словник фразеологізмів

куди́ [ті́льки] душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри [податися]? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна. Знялася б з місця й полетіла, як та птиця, куди тільки душа забажає (І. Нечуй-Левицький).

куди́ [ті́льки] душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри [податися]? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна. Знялася б з місця й полетіла, як та птиця, куди тільки душа забажає (І. Нечуй-Левицький).

скі́льки душа́ забажа́є (запра́гне, захо́че і т. ін.). 1. чия. Дуже багато, у великій кількості. [Юсуф:] В мене срібла-золота скільки твоя душа забажає. Я всю тебе обсиплю золотом, тільки будь весела! (І. Нечуй-Левицький).

2. чия і без додатка. Досхочу, без будь-яких обмежень. [Куче:] Там .. [у холодній] співайте собі.., скільки душа забажає (Леся Українка); Тут саме .. прийшла чутка, що .. дають там [в Сибіру] землі, скільки душа схоче (Грицько Григоренко); — Ти мені махорки дай, скільки душа моя потребує. Без махорки я не воїн (О. Довженко). — Гей, куме! — гукає Хома до Романа Блаженка.— Ходіть-но до мене персиків їсти. Їжте, скільки душа ваша запрагне (О. Гончар). скі́льки душі́ (ду́шеньці) забажа́ється. — Він [Захар] міг над нею [жінкою] куражитись, скільки душі забажається (Грицько Григоренко); Корова здоїлася без вибриків. Йонька продмухав у піні дірочку і цмолив, скільки душеньці забажалося (Григорій Тютюнник).

чого́ [ті́льки] душа́ бажа́є (хо́че, пра́гне і т. ін.) / забажа́є (захо́че, запра́гне і т. ін.). 1. У достатній кількості, доволі. Нічого Бога гнівити, досі ми гаразд малися. Було всього, чого тільки душа багла (І. Чендей); Все йому [Федорові] є, чого душа забажає (Панас Мирний).

2. Те, до чого хто-небудь має потяг або чого хоче досягти. Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину (Леся Українка).

чого́ [ті́льки] душа́ бажа́є (хо́че, пра́гне і т. ін.) / забажа́є (захо́че, запра́гне і т. ін.). 1. У достатній кількості, доволі. Нічого Бога гнівити, досі ми гаразд малися. Було всього, чого тільки душа багла (І. Чендей); Все йому [Федорові] є, чого душа забажає (Панас Мирний).

2. Те, до чого хто-небудь має потяг або чого хоче досягти. Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину (Леся Українка).