-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заба́гти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заба́гнімо, заба́гнім
2 особа заба́гни заба́гніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заба́гну заба́гнемо, заба́гнем
2 особа заба́гнеш заба́гнете
3 особа заба́гне заба́гнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заба́г заба́гли
жін.р. заба́гла
сер.р. заба́гло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заба́гши

Словник синонімів

ЗАХОТІ́ТИ (виявити бажання, охоту), СХОТІ́ТИ, ЗАБАЖА́ТИ, ПОБАЖА́ТИ, ЗАБАГНУ́ТИ, ЗАБА́ГТИ, ЗОХО́ТИТИСЯрозм., ЗВО́ЛИТИперев. ірон., БЛАГОВОЛИ́ТИзаст., ірон.,ПРИЗВО́ЛИТИзаст., ЗАБАГА́ТИдіал., ЗАХТІ́ТИдіал.; ЗАЖАДА́ТИ, ЗАПРА́ГНУТИрідко (сильно, пристрасно). - Все можуть зробити людські руки, коли захочуть (Григорій Тютюнник); - Люблю, щоб книги були мої і в моїй хаті. Коли схочу, розгорну та й читатиму, - сказав Роман (І. Нечуй-Левицький); Як він забажає, машина працюватиме, аж густиме, а захоче, поверне якийсь маленький, зовсім непомітний гвинтик, машина замре (С. Чорнобривець); Сторожко ступає по стежці Вутанька.. Чому Ганна побажала раптом піти її проводити? (О. Гончар); Що тільки забагне вона, все їй дістане, все добуде, хоч пташиного молока (О. Гончар); Серце його знов забагло кохання, того тихого раю, про який він так довго марив (М. Коцюбинський); Олену вразило, що господиня, знайомлячись, не зволила й усміхнутися (Ірина Вільде); [Сабініна:] Ні, молодий чоловіче, благоволіть уже вислухати до кінця! (О. Левада); [Воєвода:] Насправді, несподівана то честь, Клянусь вогнем, що найясніша пані Призволила назустріч вийти нам (І. Кочерга); Який злий мусить бути цей, котрий забагає жити безжурно коштом другого (Н. Кобринська); [Пані:] Погано, бач, живеться їм, так ще волі захтіли (С. Васильченко); Крючковський зажадав, щоб його негайно обвінчали з попівною (П. Панч); Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину (Леся Українка). - Пор. 1. хоті́ти.
ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИрозм.,ПРИВЕРЕ́ДИрозм., ДУРрозм.,НО́РОВИрозм.,ВИТРЕБЕ́НЬКИрозм., ВИ́БРИКИрозм., КО́НИКИрозм.,ПРИЧУ́ДАзаст.,ЗА́БАГзаст.Заповзята мати до певного часу потурала примхам дочки, яка не хотіла покидати Київ та тітку Настю (Л. Дмитерко); Спершу Федорчине прохання видалося йому дивною забаганкою, але поволі він пройнявся її настроєм (Ю. Мушкетик); Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); - А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір’ю-мужичкою?! (М. Коцюбинський); [Енн:] Куди це ви зібралися у пальті в таку спеку, Таню .. Дивна фантазія (В. Собко); Хоч я великої і не зробив кар’єри І землю став орать без жодної химери, Але зато мені ніхто не дорікав, Щоб ґречність словом я чи вчинками зламав (переклад М. Рильського); Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (І. Нечуй-Левицький); [Квітка:] Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами (М. Старицький); Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий!.. (Панас Мирний); - Та що це ти моду взяла прибиратися щовечора, як на весілля? Що це за норови на тебе напали? (М. Куліш); Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки... (П. Гулак-Артемовський); - Я тобі скажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили! (Ірина Вільде); Коляда впав на ліжко і забився в істериці.. Фросина вийшла з хати. Бачила вона вже не раз оці коники (М. Зарудний); Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. Не всі з добра, хто од причуди, Щоб битися, то рад летіть (І. Котляревський); Вони Невільники забагів своїх, Дурниць, зіпсуття та нудьги (І. Франко).