БАГРЯНІ́ТИ (бути або ставати багряним), БАГРЯНИ́ТИСЯ, БАГРОВІ́ТИ, БАГРІ́ТИпоет.; ОБАГРЯ́ТИСЯуроч. (ставати багряним, звичайно від крові); БУРЯКОВІ́ТИ (ставати буряковим). - Док.: забагряні́ти, побагряні́ти, забагряни́тися, забогрові́ти, побагрові́ти, обагри́тися, побурякові́ти. На дворищах багряніли, осипаючись, клени, густою червінню бралися ягоди та листя калини (В. Козаченко); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля, весь захід нагадував глибоку рану... (Ю. Збанацький); В димах задихались світанки, Багріли вогнем вечори (М. Нагнибіда); Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Ю. Збанацький). - Пор. 1. червоні́ти, 2. червоні́ти.