забагнючений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний забагню́чений забагню́чена забагню́чене забагню́чені
родовий забагню́ченого забагню́ченої забагню́ченого забагню́чених
давальний забагню́ченому забагню́ченій забагню́ченому забагню́ченим
знахідний забагню́чений забагню́чену забагню́чене забагню́чені
орудний забагню́ченим забагню́ченою забагню́ченим забагню́ченими
місцевий на/у забагню́ченому, забагню́ченім на/у забагню́ченій на/у забагню́ченому, забагню́ченім на/у забагню́чених