забагнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | заба́гнювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заба́гнюймо | |
| 2 особа | заба́гнюй | заба́гнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заба́гнюватиму | заба́гнюватимемо, заба́гнюватимем |
| 2 особа | заба́гнюватимеш | заба́гнюватимете |
| 3 особа | заба́гнюватиме | заба́гнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заба́гнюю | заба́гнюємо, заба́гнюєм |
| 2 особа | заба́гнюєш | заба́гнюєте |
| 3 особа | заба́гнює | заба́гнюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| заба́гнюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | заба́гнював | заба́гнювали |
| жін. р. | заба́гнювала | |
| сер. р. | заба́гнювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заба́гнюваний | ||
| Безособова форма | ||
| заба́гнювано | ||
| Дієприслівник | ||
| заба́гнювавши | ||