забагнювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив заба́гнювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заба́гнюймо
2 особа заба́гнюй заба́гнюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заба́гнюватиму заба́гнюватимемо, заба́гнюватимем
2 особа заба́гнюватимеш заба́гнюватимете
3 особа заба́гнюватиме заба́гнюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заба́гнюю заба́гнюємо, заба́гнюєм
2 особа заба́гнюєш заба́гнюєте
3 особа заба́гнює заба́гнюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заба́гнюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заба́гнював заба́гнювали
жін. р. заба́гнювала
сер. р. заба́гнювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заба́гнюваний
Безособова форма
заба́гнювано
Дієприслівник
заба́гнювавши