-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забагаті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забагаті́ймо
2 особа забагаті́й забагаті́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забагаті́ю забагаті́ємо, забагаті́єм
2 особа забагаті́єш забагаті́єте
3 особа забагаті́є забагаті́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. забагаті́в забагаті́ли
жін.р. забагаті́ла
сер.р. забагаті́ло
Активний дієприкметник
забагаті́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забагаті́вши

Словник синонімів

РОЗБАГАТІ́ТИ (стати багатим), ЗАБАГАТІ́ТИ, РОЗЖИ́ТИСЯ, ОБЖИ́ТИСЯрозм.,РОЗХАЗЯЙНУВА́ТИСЯ[РОЗХАЗЯЮВА́ТИСЯ]розм.,ЗАПОМОГТИ́СЯрозм., ОПЕРИ́ТИСЯ[ОПІРИ́ТИСЯ]розм.,ОПЕРНА́ТІТИрозм. (завівши господарство, нажити достатків); ЗАПАНІ́ТИрозм.,РОЗПАНО́ШИТИСЯрозм.,РОЗПАНОШІ́ТИрозм. (ставши паном). [Старшина:] Не думав уже й жениться, а от розбагатів - гарної жінки захотілось... (І. Карпенко-Карий); - Дервіш зібрав грошей силу-силенну і забагатів (М. Коцюбинський); Розживемося, як у пастухи наймемося: тоді буде все село в боргу (приказка); Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Панас Мирний); Він довгенько був волосним старшиною.., купив попереду тридцять десятин землі, а потім розхазяйнувався і прикупив ще сто двадцять десятин (І. НечуйЛевицький); Ви, дурні, гадаєте: "От піду, зароблю в Бориславі, - запоможуся!" (І. Франко); Запомігся дуже: має теперка з тисячу карбованців (Словник Б. Грінченка); [Старик 1-й:] Один [старшина] прокрався, другий запанів, той розпився, той розбестився... (М. Кропивницький). - Пор. збага́чуватися.