-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив забавля́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   забавля́ймо
2 особа забавля́й забавля́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа забавля́тиму забавля́тимемо, забавля́тимем
2 особа забавля́тимеш забавля́тимете
3 особа забавля́тиме забавля́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа забавля́ю забавля́ємо, забавля́єм
2 особа забавля́єш забавля́єте
3 особа забавля́є забавля́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
забавля́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. забавля́в забавля́ли
жін. р. забавля́ла
сер. р. забавля́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
забавля́вши

Словник синонімів

ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. - Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Гончар); - Все було жартуєш та співаєш і мене жартами звеселяєш (І. Нечуй-Левицький); [Кума:] Ви б, хлопці, розвеселили отамана хоч би піснею (С. Васильченко); Добре, що Софійка вміє забавити гостей (Леся Українка); Бачив, що Ганна сумує і йому навіть хотілося її розважити (Б. Грінченко); Твій вірш потішає і всіх розважає (А. Кримський). - Пор. 1. розважа́ти.
ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯрозм., ЗАБАРЯ́ТИСЯрозм., ДЛЯ́ТИСЯрозм., НАМИНА́ТИСЯрозм., ЗАГРУЗА́ТИрозм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯдіал., ЗАБАВЛЯ́ТИдіал., ЗАБА́РЮВАТИрідко, ЗАБАРЯ́ТИрідко. - Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); - Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); - Де ж це моя Настуся загаялася? - сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. - Гляди ж, не забаряйся! - підкреслила Катерина (Г. Коцюба); - Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); - Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок).
РОЗВАЖА́ТИ (займаючи, забавляючи кого-небудь чимось приємним, веселим, відвертати його увагу від чогось гнітючого, неприємного), УТІША́ТИ[ВТІША́ТИ], ЗАБАВЛЯ́ТИ, ПОТІША́ТИ. - Док.: розва́жити, уті́шити[вті́шити], заба́вити, поті́шити. Пишіть до мене, будемо один одного розважати хоч словами (Леся Українка); Чоловічок сидів собі й сміховинно тримав обома руками свої клумаки, як скарб, втішаючи тим грайливого танкіста й дівчат (І. Ле); Тільки осіннє сонце забавляло покинуту дівчину, як дитину (С. Васильченко); Наче справжнії музики, Грають Півні та Індики, Деренчить Гусак. А Будяк всіх потішає, Підморгне і промовляє: - Оттак, квіти, так!.. (Л. Глібов). - Пор. весели́ти.