-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив заарештува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заарешту́ймо
2 особа заарешту́й заарешту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заарешту́ю заарешту́ємо, заарешту́єм
2 особа заарешту́єш заарешту́єте
3 особа заарешту́є заарешту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заарештува́в заарештува́ли
жін.р. заарештува́ла
сер.р. заарештува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заарешто́ваний
Безособова форма
заарешто́вано
Дієприслівник
заарештува́вши

Словник синонімів

АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ[ВЗЯ́ТИ]розм.;ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИрозм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИрозм.,ЗЛА́ПАТИрозм. (вислідивши, розшукавши, піддати арештові швидко, раптово). - Недок.: арешто́вувати, заарешто́вувати, забира́ти, бра́ти, затри́мувати, заде́ржувати, лови́ти, хапа́ти. Його.. арештували й відправили до повітового міста (А. Шиян); Самболотський заарештував Клима як заколотника і відправив до поліцейської дільниці (В. Логвиненко); - Де ти волочишся? - Де ж? На вулиці. Дивився, як вели Марка Гущу... наїхали й забрали (М. Коцюбинський); - І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка (І. Ле); Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Ю. Смолич); Христя.. розпитувала Грицька: що їм казали, про віщо розпитували, як задержали? (Панас Мирний); - Данькові розкажи про мене.. Передай, що бачила мене й мою розвідку. Тільки скажи, що однаково їм мене не піймати (О. Гончар); Вже майже рік лютує юнак, і нездібні вороги зловити його (М. Хвильовий); Приходить старий.. сусіда дуже збентежений і каже дітям, що їх батька схопили в храмі (Леся Українка); Аж на десяту ніч добрався до якоїсь маленької станції... Там і злапали мене жандарми (Є. Кравченко).