заарештований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заарешто́ваний заарешто́вана заарешто́ване заарешто́вані
родовий заарешто́ваного заарешто́ваної заарешто́ваного заарешто́ваних
давальний заарешто́ваному заарешто́ваній заарешто́ваному заарешто́ваним
знахідний заарешто́ваний, заарешто́ваного заарешто́вану заарешто́ване заарешто́вані, заарешто́ваних
орудний заарешто́ваним заарешто́ваною заарешто́ваним заарешто́ваними
місцевий на/у заарешто́ваному, заарешто́ванім на/у заарешто́ваній на/у заарешто́ваному, заарешто́ванім на/у заарешто́ваних