жіноцький 1 значення

-1-
прикметник
[розм., рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жіно́цький жіно́цька жіно́цьке жіно́цькі
родовий жіно́цького жіно́цької жіно́цького жіно́цьких
давальний жіно́цькому жіно́цькій жіно́цькому жіно́цьким
знахідний жіно́цький, жіно́цького жіно́цьку жіно́цьке жіно́цькі, жіно́цьких
орудний жіно́цьким жіно́цькою жіно́цьким жіно́цькими
місцевий на/у жіно́цькому, жіно́цькім на/у жіно́цькій на/у жіно́цькому, жіно́цькім на/у жіно́цьких

Словник синонімів

ЖІНО́ЧИЙ (стос. жінок; який складається з жінок тощо), ДА́МСЬКИЙ, ЖІНО́ЦЬКИЙрідше,МОЛОДИ́ЧИЙрозм.,БА́БСЬКИЙфам.,БА́Б’ЯЧИЙфам.Десь за юртою почувся молодий жіночий голос, дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (З. Тулуб); Вона не любила дамського товариства (І. Нечуй-Левицький); Ходила [Марина] - всупереч законам жіноцької грації - широким кроком (Ю. Смолич); Щодень, то більшим смутком огортається молодича її душа (І. Ле); - А може, це - просто звичайні бабські плітки. Про Орину плетуть дурниці всякі (А. Головко); [Демко:] Баб’яча голова.. не до книжки зліплена, а до печі (М. Кропивницький).