-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жрець жерці́
родовий жерця́ жерці́в
давальний жерце́ві, жерцю́ жерця́м
знахідний жерця́ жерці́в
орудний жерце́м жерця́ми
місцевий на/у жерце́ві, жерцю́, жерці́ на/у жерця́х
кличний же́рче жерці́

Словник синонімів

ЖРЕЦЬ (особа, яка виконує релігійні обряди в язичеських релігіях), МАГ, СВЯТЕ́ЦЬзаст.Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія (Т. Шевченко); Радіє люд. Божниці димні Від пахощів: здійнявши руки, Святці співають вдячнії гімни своєму божищу Ваалу (Леся Українка).