-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жорсто́кий жорсто́ка жорсто́ке жорсто́кі
родовий жорсто́кого жорсто́кої жорсто́кого жорсто́ких
давальний жорсто́кому жорсто́кій жорсто́кому жорсто́ким
знахідний жорсто́кий, жорсто́кого жорсто́ку жорсто́ке жорсто́кі, жорсто́ких
орудний жорсто́ким жорсто́кою жорсто́ким жорсто́кими
місцевий на/у жорсто́кому, жорсто́кім на/у жорсто́кій на/у жорсто́кому, жорсто́кім на/у жорсто́ких

Словник синонімів

ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки - позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙрідше,ЖОРСТКИ́Йрідше;НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ, ВА́РВАРСЬКИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ, ЗВІРИ́НИЙ, ВО́ВЧИЙ, БУЗУВІ́РСЬКИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙзаст., БЕЗЩА́ДНИЙзаст. (якому притаманна надзвичайна жорстокість); ДРАКО́НІВСЬКИЙ (перев. із сл. закон); ІНКВІЗИ́ТОРСЬКИЙ (про дії, звичаї, заходи тощо). Та ворог, пустивши ракету, жорстокий, нещадний і злий, ударив огнем з кулемета по нашій сестричці малій (М. Упеник); Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим (Григір Тютюнник); Олігархічна держава [Спарта] виховувала своїх громадян абсолютно безжальними до чужинців і власних рабів (з газети); - Як же можна в папірці смерть накликати на людину? Хтось дуже безсердечний писав оцей контракт (М. Стельмах); Колись жив у нашому селі пан Старджинський. Кажуть люди, що дуже лихий, немилосердний був до своїх кріпаків (Легенди та перекази); Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий та щасливий та немилостивий - себелюбець і самоправець (Марко Вовчок); Твердо стіймо за рідну країну, Все віддаймо їй, милі брати, Бо хотять і шукають загину Її люті, нелюдські кати (П. Грабовський); Полюбив той жорсткий пан дідуся (Ганна Барвінок); Дикунська розправа сколихнула в його.. душі всі сили благородного обурення і священного гніву (Ю. Смолич); - Варварські окупанти спалили моє добро, записи й наукові спостереження (Ю. Яновський); Всі знали вовчу вдачу варягів, і всі раді були з того, що Володимир вивіз варязькі полки у Візантію (Юліан Опільський); Яких тільки витончених бузувірських засобів не вигадували [фашисти], щоб убивати (з газети); Людина втратила людський образ: це була тварина тупа, жорстока й безпощадна (З. Тулуб); Проти скромних діячів українських недільних шкіл.. були застосовані драконівські закони (О. Білецький); - Політичної думки в Росії, власне, немає.. Інквізиторська цензура давить її в самих зернах, знищує в зародку (В. Канівець).
ЛЮ́ТИЙ (про мороз, спеку, вітер і т. ін. - надзвичайно сильний),СТРАШНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ, НЕСАМОВИ́ТИЙ, НЕЩА́ДНИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙ, ШАЛЕ́НИЙ, ЗЛИЙ, ЗЛЮ́ЩИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ, ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ, НЕСТЯ́МНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙрозм.,ОСАТАНІ́ЛИЙрозм.;ТРІСКУ́ЧИЙ, СКРИПУ́ЧИЙрозм. (про мороз). Після незвичайно довгої і лагідної осені настала відразу люта, морозна зима (І. Франко); Раз після довгої лютої спеки почалася страшна буря (казка); Тривали нестерпні холоди (І. Ле); Надворі була страшна спека (І. Нечуй-Левицький); А зав’юга на порозі, Холоди пішли страшні (Д. Білоус); Мороз був скажений (Й. Багмут); У нас така скажена спека знову, що аж думки в голові розтають (Леся Українка); Несамовиті вітри закручували туман у тугі чорні спіралі (В. Собко); То земля парує під промінням нещадного сонця (Ю. Збанацький); Безпощадне сонце ворогує з землею (О. Довженко); Над кораблем похмура тінь від хмарки і нещадний рясний дощ (О. Левада); Шалений вітер ламав дерева, зривав дахи (М. Трублаїні); Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); Під злу завірюху Навальний вітрище Руйнує, ламає поміж деревами Лиш ті, що найвищі (А. Кримський); Я все тут.. люблю У всяку пору. І травень розквітлий.., І січень, коли завірюха злюща (П. Дорошко); Лине синове слово живе про бої, про жорстокі морози, про хрещення його бойове... (В. Сосюра); Гримить-гуде за тучами, Ллє зливою злостивою Над матір’ю над сивою (М. Рильський); Гуде, висвистує оскаженілий вітер (А. Хижняк); Від пекельної спеки люди мусили ховатись до своїх саманових темних халупок (О. Досвітній); У канцелярії панував пекельний холод (І. Франко); Від нестямної спеки ви зневіряєтесь на свої очі (Панас Мирний); Немилосердне степове сонце щоліта випивало з річки половину води (М. Іщенко); Осатанілий вітер розхитував бурову (І. Цюпа); Надворі був тріскучий мороз, з вітром (Я. Гримайло); Скалочками виблискує на подвір’ї скрипучий мороз (І. Микитенко). - Пор. 1. несте́рпний, 1. си́льний.
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.
СУВО́РИЙ (який не припускає ніяких відхилень від прийнятих норм, заведеного порядку, обов’язкового виконання чогось; ніякої поблажливості, полегкості), КРУТИ́Й, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕЩА́ДНИЙпідсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙпідсил.,БЕЗЖА́ЛІСНИЙпідсил.,БЕЗЖА́ЛЬНИЙпідсил., ЗАЛІ́ЗНИЙпідсил.,ЖОРСТО́КИЙпідсил., ЖОРСТКИ́Й, ШОРСТКИ́Йрозм.,СТРО́ГИЙрідше,ДРАКО́НІВСЬКИЙ підсил.Скоро сувора служба відучить вас від.. сантиментів (Г. Хоткевич); - Мені вже пора годувати його, бо в нього суворий режим (Є. Гуцало); - Я розробив найсуворішу систему конспірації (Ю. Яновський); Ми оголосили нещадний вирок підлоті й блюзнірству минулого (І. Микитенко); Критика повинна бути в нас пряма, точна, глибока й немилосердна (П. Тичина); Залізна дисципліна; Моя тепер думка: для письменницької праці варт завести строгий регламент - гігієна праці письменникам потрібна більше, ніж кому іншому (С. Васильченко); Драконівський закон.

Словник антонімів

ДОБРИЙ ЗЛИЙ
Який доброзичливо, чуйно, прихильно ставиться до інших, (про людей) хороший, лагідний, добрячий, душевний, сердечний. Який має почуття злоби до інших, (про людей) недобрий, лихий, злобний, (у вищій мірі) злющий, жорстокий.
Добрий, а, е ~  злий, а, е батько, вигляд, вовк, водій, голос, дівчина, дочка, жінка, невістка, погляд, серце, син, хлопець. Добрізлі люди, очі. Добрийзлий від народження, від природи, з натури, до дітей, до дружини, до людей, до тварин, до чоловіка; з людьми, з учнями. Бути, виростати, здаватися, ставати, уважатися добримзлим. (Не) вельми, винятково, досить, (не)дуже, мабуть добрийзлийУ знач. ім.: Добрезле: Не робити нічого доброгозлого.
Нема того злого, щоб не вийшло на добре. Не балакай на себе ні доброго, бо не повірять,- ні злого, бо подумають ще гірше. Доброго не бійся, а поганого не роби. Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати. Добре довго пам’ятається, а лихе ще довше. На добрій землі хліб сіють, а на погану гній возять (Народні прислів’я). Чи то лихий, чи добрий знак, що він до гри узявся (Леся Українка).  Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди - Добрі, ласкаві й злі (В. Симоненко).   Що їх веде - і доброго, і злого (Л. Костенко). Воно [життя] могло бути і кращим, але могло бути і гіршим (М. Стельмах).
Добріти ~зліти, добрішати ~злішати; добрий ~лихий, хороший ~недобрий //злющий, добрячий ~злющий, душевний ~злобний //жорстокий Пор. ще: ДОБРО ~ ЗЛО, ДОБРЕ ~ ЗЛЕ
ЛЮДЯНІСТЬ БЕЗДУШНІСТЬ
Почуття щирого, доброзичливого, чуйного ставлення до інших, уважності до чужих потреб; людинолюбство, гуманність, милосердя, доброта. Який виявляє суворе, немилосердне ставлення до інших; жорстокість, немилосердність, безсердечність, безжальність, безпощадність, жорстокість.
Людяність велика, величезна, виняткова, надмірна, найвища, ніжна, справжня, щира ~  бездушність безпощадна, боягузлива, вишукана, відкрита, надмірна, нелюдська, неприродна, рідкісної сили вияву, страшна, явна. Людяність людей, матерів, робітників, стосунків ~  бездушність людиноненависників, прислужників, расистів, терористів, фашистів. Виражати, виявляти, відчувати, описувати, пізнавати, приховувати, людяністьбездушність. Не втратити, не знати людяностібездушності. Людяністьбездушність існує, наповнює душу, серце, зникає.
[Ромодан]: Вас тепер тільки одні роки прикрашають, а не мудрість. Зазнайство, а не скромність. Бездушність, а не людяність (О. Корнійчук).
Людяний ~бездушний, людяно ~бездушно; гуманний ~бездушний //жорстокий, гуманність ~бездушність //жорстокість, гуманно ~бездушно //жорстоко